Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сокира — (знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров) … Словник синонімів української мови
сокира — Твір пластики стародавнього американського народу тотонаків, пов язаний з ритуальною грою в м яч. Закріплені на стінах стадіонів сокири ставали мішенями, в які треба було влучити м ячем і часто являли собою портретні зображення вольових воїнів… … Архітектура і монументальне мистецтво
Сокира — іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
сокира — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сокира — сякера … Старабеларускі лексікон
прысѢка — сокира … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сѢчиво — сокира … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
галябарда — сокира на довгім топорищі [IV] … Толковый украинский словарь
барда — Барда: велика сокира [21,IV] сокира [13] барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
ТОПОР — (тети, тепать, тяпать, тяпка?) муж. секира ·стар. или сокира южн. железное, насталенное орудие, для тески и рубки, в котором отличают: лопасть с лезом и обух с проухом, а обух насаживается на топорище ср. деревянную рукоять, кривую, выкаченную.… … Толковый словарь Даля
